Технічний аудит (або моніторинг технічного стану обладнання об’єкта), – це сучасна ефективна процедура, яка передбачає ретельний збір необхідної інформації з одночасним комплексним контролем та аналізом технічного стану діючого об’єкта, на якому встановлене обладнання.

  • виявити можливі порушення у схемі  функціонуванні основних її елементів 
  • отримати об’єктивну оцінку та аналіз фактичного технічного стану обладнання;
  • встановити наявні ризики, передбачити та запобігти виникненню можливих проблем з обладнанням;
  • виявити резерви та отримати рекомендації щодо підвищення ефективності експлуатації обладнання.

В процесі проведення технічного аудиту перевіряється також наявність усієї належної документації, інструкцій, експлуатаційних журналів, їх стан / ведення; оцінюються особливості режимів експлуатації окремих видів обладнання та в цілому.

Замовник отримує детальний технічний звіт з результатами обстеження, в якому, серед іншого, міститься:

  • інформація щодо виявлених недоліків та наявних потенційних ризиків;
  • рекомендації та пропозиції щодо заходів з їх усунення;
  • рекомендації та пропозиції щодо оптимізації роботи та/або модернізації обладнання.
  • Таким чином, технічний аудит об’єкта, своєчасно проведений компетентними спеціалістами , дозволяє замовнику отримати максимально достовірну інформацію про фактичний технічний стан обладнання з урахуванням всіх найважливіших параметрів його роботи та отримати обґрунтовані технічні рекомендації, пропозиції та рішення з метою забезпечення максимально ефективного, економного, надійного та безпечного режиму експлуатації обладнання.

Будівельно-технічна експертиза: завдання, види та цілі проведення

Залежно від завдань і цілей проведення, розрізняють такі види будівельно-технічної експертизи:

  1. Дослідження проектно-технічної та кошторисної документації. Під час аналізу даних визначають, чи відповідає документація вимогам нормативно-правових актів. Якщо розбіжності виявлені, встановлюють, у чому саме вони полягають. Дають оцінку рівню надійності проектних рішень за допомогою таких методів, як лінеаризація і статистичне моделювання. Так визначають ймовірність відмов конструкцій будівель і споруд.

Необхідність в експертизі може виникнути за бажання забудовника перевірити правильність виконаних проектувальником розрахунків. У складених даних про об’єкт (схемах, графічних зображеннях, планах) можуть міститися помилки. Якщо прорахунки своєчасно не усунути, вони можуть стати причиною виникнення аварій, руйнування конструкцій, інженерних систем і комунікацій, знизити кінцеву вартість нерухомості.

Експертиза потрібна також при процедурі зміни власника об’єкта нерухомості, та якщо будівництво не закінченої будівлі необхідно продовжити після тривалого періоду простою.

  1. Перевірка готових об’єктів і будівельних робіт на відповідність документації. Це дослідження також дозволяє відповісти на питання про функціональне призначення приміщень і про те, чи має нерухомість історичну або культурну цінність.
  2. Оцінка якості виконаних будівельних робіт та використаних матеріалів, експертиза окремих елементів і конструкцій споруди. В результаті технічного обстеження об’єкта видають висновок про фактичний рівень якості проведених будівельних робіт. А також про те, чи відповідає він встановленим законом нормам. За необхідності вказують вид виконаних робіт – реконструкція, будівництво нового об’єкта, капремонт.
  3. Будівельний аудит обсягів і вартості виконаних робіт, визначення відповідності даним, зазначеним у документації. Процедура складається з фінансового та технічного аудиту. Перший досліджує вартість робіт і використаних матеріалів. Другий – якість і рівень проектних рішень, будівельного обладнання. Експертиза встановлює, чи відповідають фактично наявні характеристики об’єкта нерухомості і обсяг капітальних вкладень заявленим у документації.
  4. Дослідження ступеня вогнестійкості та готовності недобудованих об’єктів, визначення групи капітальності і категорії складності нерухомості. Недобудованим об’єктом вважають нерухомість, яка ще не здана в експлуатацію, але виданий дозвіл на її на зведення і вже понесені витрати на будівництво. Незважаючи на те, що такі споруди не готові до використання, їх можна продавати і купувати. Для цього потрібно визначити об’єктивну ринкову вартість нерухомості. Вона також необхідна при приватизації, страхуванні, інвестуванні, оформлення застави.

При оцінці вартості беруть до уваги інженерне забезпечення об’єкта – підключення до водо-, газо- і енергопостачання, каналізації.

Методи визначення ринкової вартості обирають залежно від типу будинку. Вони бувають виробничі, громадські та житлові. Найчастіше застосовують витратний і дохідний методи. До порівняльного при аналізі об’єктів незавершеного будівництва вдаються вкрай рідко.

  1. Експертиза технічного стану інженерних мереж, причин пошкоджень і руйнувань будівель, їх конструкцій, елементів. Процедура допоможе встановити ступінь технічного зносу нерухомості і дізнатися, чи можна назвати будівлю аварійною. А також дати оцінку якості монтажу телекомунікацій, котелень та індивідуальних теплопунктів, каналізаційних та інших систем об’єкта. Дослідження надають у формі висновку.
  2. Оцінка вартості матеріального збитку – будівельних робіт з переобладнання, відновлювального ремонту після пожежі, затоплення або дій третіх осіб. Процедуру також називають судовою будівельною експертизою.
  3. Визначення технічної можливості поділу об’єкта або порядку користування майном, виділення часток в натурі відповідно до прав співвласників. Оцінка варіантів розподілу нерухомості. Експерти встановлюють можливість користування однією будівлею або спорудою на рівних умовах. Якщо йдеться про житловий будинок, кількість санвузлів та окремих виходів у ньому має відповідати кількості пайових власників. У квартирі таке трапляється рідко, тому її ділять шляхом продажу і розподілу рівних сум між співвласниками.

Звіт про дослідження запитують, як при процедурі добровільної реєстрації майна, так і в суді при розлученні або інших випадках поділу нерухомості.

  1. Оцінка вартості будівель, споруд, їхніх елементів або частин.
  2. Експертиза відповідності наданої оцінки об’єкта нерухомості, його частини або елемента чинним нормам і методам проведення.

Судова і несудова будівельно-технічна експертиза

Вид будівельно-технічної процедури визначає ініціатор її виконання. За видом призначення розрізняють судову і несудовий експертизу.

Першу зобов’язують здійснювати у рамках ведення цивільних і арбітражних справ для отримання доказів, яких бракує. Судову будівельно-технічну експертизу також можуть виконувати на запит органів дізнання, прокурора або слідчого. Існує конкретна встановлена законом процесуальна форма – порядок проведення процедури. Спеціаліст, який виконує її, має володіти знаннями у таких галузях:

  • будівельна механіка і матеріалознавство,
  • технологія будівельного виробництва,
  • проектна та виконавча документація,
  • закономірність «старіння» цілісного об’єкта, його конструкцій, окремих вузлів і з’єднань,
  • ознаки технічного стану,
  • причини руйнування будівель та споруд.

Несудове будівельно-технічне дослідження може ініціювати державна або недержавна особа. Включно із органами виконавчої влади, фізичними або юридичними особами.