„Звичайна ціна”, — саме таку назву має підпункт 1.20. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Редакцію даного підпункту з 1 липня 2004 року було дещо змінено. А саме зазначено, що з метою оподаткування термін „справедлива вартість”, „ринкова вартість”, „чиста вартість реалізації”, які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну „звичайна ціна”.

         Оцінка майна, майнових прав — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. (згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»)

Офіційна поява професії оцінювача і розвиток оціночної діяльності в Україні зв’язана зв’язана з початком приватизації.

          Оцінка — бізнес, що вимагає наявності сертифіката суб’єкта оцінної діяльності виданого Фондом Державного майна України. Для рядового споживача це означає, що необхідно вибрати неодмінно сертифікованого оцінювача. У іншому випадку, звіт не буде мати юридичної чинності.

В усьому світі, незважаючи на існування в різних країнах значного числа оцінювачів, оцінка не вважається масовою спеціальністю. Більш того, ця спеціалізація розцінюється як елітарна, тому що до послуг оцінювачів прибігають у більшості випадків не громадяни, а інші професіонали — аудитори, юристи, брокери, що працюють з нерухомістю, банківські службовці. В умовах активного реформування відносин власності потреба в послугах по оцінці майна і майнових прав закономірно зростає.

Оцінка майна стає широко затребуваною, з’являються такі актуальні проблеми, як примусове відчуження майна за рішенням суду, проблеми земельної реформи, податкової застави, дозволу майнових суперечок і т.д., вирішення яких багато в чому визначається об’єктивністю оцінки вартості.

Проведення незалежної оцінки потрібно в цілому у ряді випадків.

Обов’язкове проведення оцінки регламентується Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

     Оцінка обов`язкова у випадках:

— створення підприємств на базі державного майна або майна, що є в комунальній власності;

— реорганізації, банкрутстві, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств з державною часткою майна;

— виділення або визначення частки майна в спільному майні, у якому є державна частка;

— визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситися майно господарських товариств з державною часткою, а також у разі виходу учасника або засновника із складу такого товариства;

— приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є в комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

— визначення чистих активів акціонерних товариств;

— переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

— оподаткування майна згідно з законом;

— визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

— в інших випадках за рішенням суду або в зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

— визначення збитків або розміру відшкодування, під година вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Дуже часто послуги оцінювача вимагаються для оцінки доцільності й ефективності інвестування коштів у даний об’єкт. А деякі власники вдаються до допомоги оцінювачів, щоб довідатися який потенціал майна що їм належить, для прийняття управлінських рішень.